Olga Pernatska’s Registered & Protected Blog Entry

Для того, щоб відвідати селище Нікіту, що недалеко від Ялти, не треба шукати особливі причини. Тут тобі й чудо рук людьких – Нікітський сад (в якому, доречі, вже починають цвісти хризантеми), Ñ– парк Монтодор,  Ñ– заповідник Мис Мартьян. Але зараз піде мова про інше симпатичне місце. Називається Нікітська розщелина.

Скелі, розсічені навпіл зі сходу на захід – така картина постає перед очима людини.


Ð’.Г. Єна в книзі “Заповідні ландшафти Криму” пише про розщелину так:

Словно рассеченные гигантским мечом, скалы образуют здесь мрачное, холодное ущелье. Отвесные стены высотой в 25-30 м нависают над головой, вдоль верхней кромки ущелья растет лес. При ширине около 30 м Никитская расселина простирается с востока на запад почти на 200 м. Царство угрюмых скал дополняется каменными хаосами и осыпями, глубокими трещинами, из которых тянет холодом. Эти скалы являются своеобразным естественным конденсатором и аккумулятором влаги. Все три выхода из расселины загромождены пирамидальными скалами. Крутизна ущелья привлекает сюда скалолазов, а романтическая его живописность – художников и кинематографистов.


І справді, фільмів тут знімалося чимало. Дуже зручно – недалеко від траси, можна під’їхати та не треба дертися високо в гори. Так що можна сказати, що ці скелі “для лінивих” – тих, хто хоче подивитися скельний пейзаж Ñ– не топати для цього кілька кілометрів. Кожному – своє. Та й дуже зручно для автомобільних туристів: по дорозі з Ялти (чи в Ялту) зупинитись в Нікіті та відвідати цю пам’ятку природи.

Пам’ятку, про яку мало хто здогадується, бо з дороги тих скель зовсім не видно.

В кількох місцях скеля розколота та утворює щілі, що може пролізти людина.

Але обережно! Ця наочна ілюстрація формування скельного рельєфу може бути й небезпечною. Щілі можуть перейти у провалля, а крутий схил – в отвісну скельну стіну.

Особливо небезпечні місця  огорожені та прикриті сіткою, занадто близко розщелина розташована до цивілізації, могло бути багато нещасних випадків. Під час останніх відвідань довелося зганяти двох дітлахів, які уявили себе скелелазами та бавилися без жодної страховки на скельному виступі.

Це місце, яке ще називають Аянськими скелями – популярне серед скелелазів. На них прокладено кілька маршрутів, закріплено приладдя (уважно придивіться на скелю на наступній фотографії Ñ– побачите).

Є навіть такий пам’ятний знак:

А прямо над розщелиною піднімається скелястий пагорб Палеокастрона – невеличкого  середньовічного укріплення, що, ймовірно, охороняло шляхи Південного берега Криму.

Є версія, що в розщелині кілька сот років тому теж було поселення, і як підтвердження цього вказують на залишки кераміки.

Цце говорить і одна з південнобережних легенд, про дівчину Марію та її братів, що переховувались від помсти турків.

Оглядаючи розщелину з півдня, можна помітити залишки старого обладнаного джерела під однією зі скель. Вода звідси пішла, ймовірно, після землетрусу 1927 року – видно, що  канава перегороджена великими каменями, які могли тоді відколотися.  Якби джерело працювало, то Ñ—Ñ… прибрали.

А так – те, що від нього залишилось, руйнується та заростає потихеньку сорною травою.Випадкові записи:
Сосняк. Зупинка
Фотошпалери. Мис Мартьян
Мис Мартьян. Куточок дикої природи