Любителям доріг присвячується. Дивна й цікава ця дорога - то спускається нижче, то піднімається і проходить прямо поряд зі скелями Головної гряди Кримських гір. Спускається та піднімається серпантином, лагідно оминає скелі, йде повз селища. А мені ця дорога близька ще тому, що будинок, де я живу ось вже 28 років, знаходится на цій довжелезній вулиці-дорозі. Так, це на фото дорога як справжнє горне шосе - під скелями. А в інших місцях - воно як звичайна вулиця, особливість якої що пролягає паралельно морю. Місцями під назвою “верхня” дорога - між “нижньою” дорогою (Алумкинським шосе) і трасою (Південнобережним шосе), а місцями під назвою “стара” дорога, за Алупкою піднімаючись вище траси до гір.
Дороги… Добре коли вони є. І добре коли відчуваєш в собі силу навіть за їх відсутності прокласти свій шлях.
Я відчуваю свій. І з радістю дивлюся у своє майбутнє, бо знаю куди мені йти. По дорозі трапляються різні пригоди, знайомишся із різними людьми. І то великий здобуток. І хоч іноді важко полишати одне місце, треба йти далі. Важко полишати свої колишні бажання, пристрасті, та без них легше йти.
Я знаю куди мені йти, і я буду це робити. Крізь дощ і сніг, вітер та спеку.Випадкові записи:
Севастопольське шосе
Древня дорога
Відчуття шляху
Маленькі й великі шляхи
